Яцик Петро Дмитрович

Петро Дмитрович Яцик (*7 липня 1921, Синьовидсько Вижнє, Сколівський повіт, Станіславське воєводство — † 1 листопада2001, Торонто) — канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні.

  • Серед найголовніших проектів, профінансованих Яциком:
  • Український науковий інститут Гарвардського університету
  • Енциклопедія українознавства
  • Канадський інститут українських студій
  • Міжнародний конкурс знавців української мови

Біографія
Народився у заможній селянській родині, закінчив 7-річну сільську школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював з українськими партизанами.
1944 — виїхав на Захід, проживав у Німеччині. Закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі (1947), в якому вивчав економіку.
З 1949 року — у Канаді: власник і президент приватної будівельної фірми Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group).
Фундатор Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів», був його почесним президентом.

 

Доброчинна діяльність
Петро Яцик — один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.
Пожертвував мільйон доларів на історичні досліди, що з подвоєнням цих фондів від Альбертського уряду творить три мільйоновий фонд Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана приКолумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М. С. Грушевськогоанглійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів.
Міжнародному конкурсу знавців української мови, меценатом якого був Петро Яцик, надано його ім'я.
За багатолітню меценатську діяльність нагороджений «Почесною відзнакою Президента України» (1996), а до свого 80-ліття — орденом князя Ярослава Мудрого.


Джерело №2
 
Петро Яцик

Петро Яцик народився у селі Верхнє Синьовидове Стрийського району Львівської області. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських курсах, залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співробітничав з партизанами. У 1944 році виїхав на Захід, мешкав у Німеччині, працював у бауера. У 1947 році закінчив Український технічногосподарський інститут у Регенсбурзі. З 1949 року живе у Канаді.
Ще з кінця 50-х років П.Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної "Енциклопедії українознавства", що видавалася у повоєнні роки.

Він був обраний почесним доктором права Гарвардського університету, входив до Надзірної ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.
Найбільш відомим проектом, профінансованим Яциком, стало видання англійською мовою "Історії України-Русі" М. Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці, меценат пожертвував 15 млн.дол.
Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і був його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), засновник центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. долларів),

Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім.Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тис. долларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 млн. доларів. За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1996 р.).
Як патріот він вперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об'єднує представників бізнесу з багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок на фінансування конкурсу зробив П.Яцик.



Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році. Минулого, 2003 року відбувся III Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь понад 5 млн. осіб. Цей конкурс проходив вже без участі його ініціатора та мецената - Петро Яцик пішов з життя. За рішенням Ліги українських меценатів конкурсу було присвоєно ім'я Петра Яцика, а його дочка Надія Яцик стала почесним головою конкурсу
Як відмітив Президент України Леонід Кучма "Палкого патріота незалежної української держави пана Яцика добре знали в Україні, Канаді та інших країнах як щедрого мецената на ниві освітянства, культури і науки”.
Ім’я Петра Яцика широко відоме у наш час, благодійницька діяльність цього мецената зробила його знаним і популярним серед українців.

Шириться популярність конкурсу, який заснував Петро Яцик в Луганській області. З кожним роком зростає кількість учасників серед учнів і студентів.


 Джерело №3

Український меценат Петро Яцик
YatsykПетро Яцик витратив мільйони доларів на розвиток української справи, підтримку української мови і пісні.

В 1944 році Петро Яцик вимушено залишив Україну і в 1949 році з 7 доларами і бажаннням у майбутньому прислужитися та допомогти рідній Україні опинився в Монреалі. Заснував власний бізнес, відкрив першу українську книгарню “Арка”.

Підтримав видання англійською мовою історичних творів про Україну. Заснував Лігу українських меценатів та Міжнародний конкурс знавців української мови, який тепер носить його ім’я.

Всім варто прочитати книги Михайла Слабошпицького про Петра Яцика: “Українські меценати”, “Українець, який відмовився бути бідним”


  Джерело №4

Чому Міжнародний конкурс знавців української мови носить ім’я Петра Яцика?

Петро Яцик — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.

Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки П. Яцику відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. З його допомогою видано багато наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М. С. Грушевського на англійську мову), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв мецената на українські інституції перевищує 16 мільйонів доларів.

Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році, а до свого вісімдесятиліття — орденом князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л. Д. Кучми.

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Після Другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого переправся до Канади. Працював на різних роботах, торгував книгами, меблями, а згодом перейшов у житлове будівництво. Сьогодні його фірми знають не лише у Торонто, а й усій провінції Онтаріо.

Ще з кінця 50-тих років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалися у повоєнні роки. Найбільш відомим проектом, профінансованим П. Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Руси» М.Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці меценат пожертвував 15 млн. доларів.

Благодійницька діяльність П.Яцика зробила його знаним і популярним серед українців у західному світі.

Петра Яцика обирають почесним доктором права Гарвардського університету, він входив до Наглядової ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

Він уперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок у фінансуванні конкурсу зробив сам Петро Яцик.

Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.

2003 року у 4 Міжнародному конкурсі знавців української мови взяло участь 5 млн. осіб. Цей конкурс проходив уже без участі його ініціатора та мецената – Петро Яцик пішов із життя.

За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика.


 Джерело №5

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Після другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого переправся до Канади. Працював на різних роботах, торгував книгами, меблями, а згодом перейшов у житлове будівництво. Сьогодні його фірми знають не лише у Торонто, а й усій провінції Онтаріо.

Ще з кінця 50-тих років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалися у повоєнні роки. Найбільш відомим проектом, профінансованим П.Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Руси» М.Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці меценат пожертвував 15 млн. доларів.

Благодійницька діяльність П.Яцика зробила його знаним і популярним серед українців у західному світі.

Петра Яцика обирають почесним доктором права Гарвардського університету, він входив до Наглядової ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

Він уперше виступив з пропозицією проведення в україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок у фінансуванні конкурсу зробив сам Петро Яцик.

Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.

2003 року у 4 Міжнародному конкурсі знавців української мови взяло участь 5 млн. осіб. Цей конкурс проходив уже без участі його ініціатора та мецената – Петро Яцик пішов із життя.

За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно імя Петра Яцика.


Джерело №6

7 липня минає 94-та річниця від дня народження Петра Яцика (1921 – 2001) – відомого канадського бізнесмена і мецената українського походження, який народився в селі Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині.

Петро Яцик, потрапивши в еміграцію до Канади в середині ХХ століття, зумів не лише стати мільйонером за рахунок чесного ведення бізнесу, а й увійшов до числа меценатів, які чи не найбільше зробили для розвитку науки та культури, історії та друкованого українського слова в північноамериканській еміграції.

Про цю неординарну особистість, яка увійшла в українську історію, розповідає лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, український критик, прозаїк, виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький.

Ви особисто знали Петра Яцика, написали про нього біографічну повість «Українець, який відмовився бути бідним». Чим він найбільше запам’ятався вам?

Маю враження, що мені пощастило знати одного з найрозумніших і найвиразніших за характером українців. Петро Яцик мав дар навпрошки йти до істини. Не випадково він такий успішний став у бізнесі. Він сам характеризував себе: «Бог нагородив мене вмінням вирощувати п'ять помідорів там, де інші вирощують один». Це, звісно, образно. Але характерно, що саме він 1949 року прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».

З часом став офіційно найбагатшою людиною Канади, українцем світу в ті роки. Але не тим він нам цікавий, хоч це теж – креатив мислення. Він нам цікавий тим, що є найбільшим українським жертводавцем другої половини ХХ століття. Ще з кінця 50-х років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», яку видавали в повоєнні роки.

Одним із найвідоміших проектів є видання англійською мовою «Історії України – Руси» Михайла Грушевського, переклад і друк якого становив 15 млн доларів. Нам відомо, що український Гарвард поставав на пожертви Петра Яцика, Інститут українських студій при Альбертському університеті, в Токіо, Лондонський університет у Британії, центри української науки в Торонтському університеті. Петро Яцик – за професією будівельник, не історик чи гуманітарій, який зрозумів: здатен панувати світом той, хто на вершинах інтелектуальних.

Де розпочав і завершив свій життєвий шлях Петро Яцик?

Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне, нині Сколівського району на Львівщині. Залишився сиротою в 14 років і як старший син узяв на свої плечі відповідальність за всю сім'ю Дмитра та Марії Яциків. Життєвий шлях завершив у Торонто 1 листопада 2001-го, де його поховано на цвинтарі в Гай-парку.

У вашій книжці ми бачимо відповіді Петра Яцика на запитання українців: як стати багатим? Отож як, на його думку, можна домогтися таких успіхів?

Коли Яцик почав їздити в Україну, його як чоловіка в діаспорі авторитетного, популярного атакували наші кореспонденти. І найчастіше вони повторювали запитання на зразок: як можна розбагатіти? Що потрібно для того, щоб стати бізнесменом?

Тоді багато хто очікував від нього універсальних рецептів, за допомогою яких усе має відбутися, мов за помахом чарівної палички, – вмить і без жодних зусиль.

У відповідь на особливо наївні запитання він рекомендував, іронічно примружуючи молоді очі: «Найкоротший шлях здобути гроші? Пограбуйте банк, то відразу матимете їх. Нічого йти в бізнесмени, якщо маєте в душі тільки мрію про багатство. Потрібні ще совість, знання і порядність. Хочеш бути бізнесменом, то ставай добрим бізнесменом!».

Ще раз про етику бізнесу та про багатих і бідних. Прийшов якось до Яцика чолов’яга вже зрілих років і каже: «Знаєте, пане Яцику, я такий спритний і такий практичний. Хочу за бізнес узятися. То просив би у вас поради». «Запам’ятайте, шановний, у бізнесі можна обманути лише один раз, а після того ваша справа безнадійно програна. Бо про той обман одразу ж знатиме весь діловий світ. Бізнес – справа чесних людей», – відповів він.

Не можемо не оминути в нашій розмові Петра Яцика як основоположника конкурсу української мови, який нині має його ім'я і став міжнародним.

Так, Петра Яцика можна назвати батьком конкурсу, бо він народив цю блискучу ідею. Петро Яцик передоручив мені всі організаційні питання, тому почуваюся відповідальним за цю справу. І якби я не вірив у те, що це – динамічна, прекрасна ідея, то, звичайно, ніколи за це не взявся б. Вірячи, як громадянин і письменник, що з цього буде пуття, опікуюся цим конкурсом. І тому я – голова координаційної ради і людина, яка внаслідок обставин змушена бути найближче до конкурсу та його проблем.

Але загалом це справа дуже важлива, і, до речі, ми нічого не вигадали. Петро Яцик у той час цікавився, як такий конкурс проводить громадськість в Америці. Я був у Польщі й бачив там радіодиктант єдності. Як молодий, щойно обраний президент Олександр Кваснєвський писав диктант з польської мови. І ми свій варіант виробили в Україні. Багато людей звертається: «Я хочу, щоб моя дитина взяла участь у конкурсі». Доводиться направляти за місцем навчання у школі, до вчителя української мови та літератури, в якого є цей увесь сценарій.

Додати коментар


Захисний код
Оновити